- тиль
- 1. язик ВН-У; кичене тиль СБ, кичик тиль Б, К анат. язичок; тилим уҗуне / уҗна айляный крутиться в мене на язиці СМ / К; ағызы вар, тили йох рот у нього є, язика немає СГ; тилим айлянмай язик у мене не повертається К; айтмаға / айтмаа тилим бармай / вармай язик у мене не повертається сказати О / К; тильни тут, чох лафетме тримай язика, багато не балакай К.2. мова ВН-У; бизим тиль наша мова У; тиль вер- давати дар мови Г; тили ачылды німий заговорив Г; йашлар бизим тильче чох лафетмейлер мало молодих людей розмовляє нашою мовою СМ; т'имсе аннамай бунун тилиндэн його мову ніхто не розуміє Г; Камара тили мова Комара У; ӧзӱ тили бле лафет- розмовляти своєю мовою СМ; татлы тиль балдан да татлы солодка мова є солодшою за мед СБА; Т'ерменчик тили сӧз айтайым я розповім словами старомлинівської мови Б; урум тиль урумська мова К; биз лафетиймиз урум тильне ми розмовляємо урумською мовоюП; урум тиль блен ӧгреннавчатися урумською мовою НМ; … тиле тӱш- потрапити на язик, стати об'єктом пліток Б; халды татлы тилимиз ми розійшлися, приємно поговоривши У; тильне кӧре иши вар як говорить, так і робить СЛ; йаман тиль шапара т'есий злий язик розріже шибку СБЧ; оон тильне эпси вар він мастак говорити К; пор. диль.
Урумско-украинский словарь. 2010.